«Оце закон… щоб відділювати між нечистим та чистим, і між звіриною, що їсться, та між звіриною, що не їсться» (Лев. 11:46,47).
У дитинстві в Біблії були для мене місця, які я аж ніяк не міг зрозуміти, або не розумів, чому вони потрапили у Слово Боже. Здебільшого я їх просто пропускав, вважаючи не вартими уваги, або такими, що стосувалися лише тодішнього часу та тодішніх умов. Серед таких місць був і 11 розділ Книги Левит, де йдеться про чистих та нечистих тварин. Те, що Божі постанови щодо чистої на нечистої їжі стосувалися лише народу ізраїльського і для новозавітних віруючих не обов’язкові, я розумів, але от чому Господь велів своєму народові притримуватися цього, для мене залишалося таємницею.
Вже тепер я можу пояснити ці вимоги. Бог, даючи цей закон, ставив дві головні цілі. По-перше, враховуючи, що тоді не було професії дієтолога, Він, як Небесний Батько, дбав про здоров’я Свого народу. Ці заборони повинні були вберегти людей від нездорової їжі, яка б шкодила людському організмові. По-друге, усі старозавітні постанови, усі ритуали, жертвоприношення та Божі вимоги були «тінню майбутніх благ», прообразом новозавітного служіння, підготовкою людських сердець та свідомості до прийняття більш вищого, досконалого закону, який буде написаний «на серці» людини. Але, хоча старозавітні закони вже не стосуються нас, християн, принципи, закладені у них, залишаються. Тому буде цілком доречно, коли ми поговоримо про чисту та нечисту їжу християнина.
Сьогодні ні для кого не секрет, наскільки важливою для людського організму є їжа. Солідні наукові заклади, тисячі вчених та медиків працюють над проблемою так званої «здорової їжі». Написані тисячі книг та статей на цю тему, розробляються різноманітні дієти, працюють серйозні державні установи, які контролюють якість харчових продуктів. Більшість медиків твердо впевненні, що абсолютна більшість хвороб є наслідком неправильного харчування. Так що нині наука підтвердила правильність біблійних постанов щодо заборони вживання м’яса окремих тварин як шкідливих.
Але ми поговоримо про духовну їжу. Як не дивно, закони щодо чистоти їжі працюють і в духовному світі. З єдиною різницею, що неправильне харчування шкодить фізичному здоров’ю, а неправильна духовна їжа шкодить здоров’ю духовному.
Якось до Ісуса Христа звернулися учні: «Вчителю, поїж!», на що той відповів: «Я маю поживу, якої не знаєте ви». Учні тоді не зрозуміли, про яку їжу говорив їхній Вчитель, вони переглядалися поміж собою, дивуючись, хто б то міг принести Йому обід. Дещо пізніше Христос висловився більш чіткіше: «Я — хліб життя. Хто до Мене приходить, — не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, — ніколи не прагнутиме» (Ів. 6:35). Але й ця розмова для багатьох залишилася незрозумілою, навіть єретичною, так що навіть деякі учні залишили Ісуса. Мало хто тоді зрозумів, що тією їжею було вчення Христа, яке будувало якісно нові стосунки людини з Богом.
Людина — це не просто біологічна істота, яка вимагає для підтримання життя відповідної їжі, вона є особою духовно-емоційною. Цей факт не відкидають навіть атеїсти. Вони надають великого значення духовному світові людини. Питання лише в тому, який той світ і хто його формує. У медиків є таке напівжартівливе, але дуже близьке до істини прислів’я: «Скажи, що ти їси, і я скажу, хто ти і яке твоє здоров’я». У духовному світі це правило ще більшважливе.
Що ж таке духовна їжа? Це все те, чим людина наповнює свій розум, пам’ять, почуття та емоції. Сюди відносяться уся інформація, яка доступна людині: те, що вона бачить, читає, чує — книги, фільми, музика, телепередачі, інтернетпродукція, навіть розмови та компанії. І саме від того, яка інформація потрапляє у серце та душу людини, залежить її духовний стан.
Ісус Христос перш ніж звершив Свою головну на землі — спасіння людини через голгофську смерть — три з половиною роки готував людську свідомість через Свої проповіді та вчення. Він поступово «змінював меню» людей, годуючи їх Своїм хлібом, смак якого не всім подобався.
Отож, яка їжа для сучасної людини є чистою? Чи потрібно так, як у старозавітні часи, обмежувати своє меню, обминаючи «нечисту» їжу. Апостол Павло навчає віруючих у Посланні до римлян, що «немає нічого нечистого в самому собі», бо «все освячується Словом Божим та молитвою». Але в житті не все так просто. Живучи серед нечистого світу, людина повинна залишатися чистою в усіх відношеннях. Тому християнин повинен дотримуватися принципу «чистої» та «нечистої» духовної їжі. Що ж це за їжа?
Її умовно можна поділити так, як ми ділимо і фізичну їжу.
Категорії їжі
1. Необхідна їжа. У вищезгаданому епізоді Христос сказав: «Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крові Його, то в собі ви не будете мати життя» (Ів. 6:53). Зі Слова Божого знаємо, що участь людини у таїнстві Причастя є доказом того, що ця людина є дитиною Божою, якій прощенні гріхи через віру в Ісуса Христа. Тіло і кров Ісуса є тим засобом, який очищає людину від гріхів і дає їй нове життя. Той, хто не є «причасним» до Христових страждань, смерті та воскресіння, ще мертвий духовно. Тому то і Христос заповів віруючим звершувати цю заповідь як нагадування про факт смерті Сина Божого і для того, щоб участю в ній підтвердити свій живий, здоровий стан тіла, душі та духа. Якщо сказати коротко, то цією необхідною їжею є вчення Ісуса про Його викупну жертву, це моральне вчення, яке Він приніс людині і яке дає їй нове життя.
2. Корисна їжа. Але для повноцінного життя потрібен не лише хліб, хоча він і «голова усьому». Без хліба немає життя, але є чимало харчів, які доповнюють його, і організм таким чином отримує повний набір необхідних елементів. От, скажімо, є така страшна хвороба як цинга. В епоху великих відкриттів, коли організовувалися довготривалі морські експедиції, ця хвороба вселяла жах у людей. Великі групи мандрівників іноді гинули від втрати крові, випадання зубів та інших симптомів хвороби. І лише значно пізніше вдалося розгадати її причини: це перш за все нестача в організмі вітаміну С. Дієтологія стверджує, що є певний перелік продуктів, які вкрай необхідні для організму, і відсутність якогось з них призводить до тієї чи іншої хвороби.
Така ж їжа потрібна і духовному організмові. Регулярне читання Слова Божого, відвідування богослужінь, додаткова богословська література, яка, як і фізична їжа, випробувана цілими поколіннями людей, гарантують нам духовне здоров’я. Чому сьогодні є чимало ослаблених християн, яких Біблія називає «ні холодними, ані гарячими»? Перш за все — через нехтування правилами духовного харчування, коли Слово Боже не читається, немає спілкування з братами та сестрами, коли думки та серце заповнені турботами та принадами життєвими.
3. Умовно корисна їжа. Це найбільш поширена і найбільш полемічна категорія їжі. Сюди можна віднести більшість продуктів, які ми вживаємо, але які не можна стовідсотково назвати корисними. Взагалі то вони корисні, але й разом з тим мають певні мінуси. Одні вченні їх рекомендують та пропагують, інші знаходять в них меншу чи більшу шкоду. Хтось намагається викинути ці продукти зі свого меню, хтось їх вживає — і почуває себе непогано. Останнім часом у Сполучених Штатах іде боротьба проти закладів швидкого харчування, де продаються висококалорійні продукти, перш за все гамбургери, різноманітні бутерброди з кока-колою, які призводять до ожиріння та супутніх йому хвороб. Вони мають гарний вигляд, смак, тамують голод, мають корисні та необхідні організмові елементи, але, з другого боку, коли зловживати ними — стають шкідливими. Можна згадати також і свинину, яку медики відносять до важких для шлунка продуктів, яка спричиняє чимало хвороб, але без якої не уявляють свого життя українці (особливо це стосується «національного» продукту — сала).
Щось подібне є і в духовному харчуванні. Часто служителям задають запитання: «Чи можна читати світську художню літераторе? Чи можна читати книги тих чи інших християнських авторів?» Однозначну відповідь дати важко. Є багато гарної світської літератури, яка значною мірою може бути корисною для християнина і разом з тим мати негативний вплив. Є багато гарної християнської літератури, у якій є свої мінуси. І тут важливо «не переборщити». Тут найголовнішим критерієм є присутність Духа Святого у серці людини і міра здатності керуватися цим Духом, тут потрібно мати «чуття, привченні звичкою розрізняти добро і зло» (Євр. 5:14).
4. Шкідлива їжа. Є їжа, яка прямо шкодить організмові, викликаючи ту чи іншу хворобу, а при регулярному вживанні навіть смерть. Більшість людей намагається не вживати такі продукти. Тут перш за все доречно згадати алкогольні напої, які, попри всі намагання багатьох людей довести їх корисність, прямо шкодять людському організмові, руйнуючи його. Християнин повинен повністю уникати таких «духовних продуктів», які руйнують його душу: інформація розпусного характеру, порнографія, книги, фільми, комп’ютерні ігри, в яких пропагується насилля, жорстокість, розбещений та спотворений спосіб життя.
5. Отруйна їжа. Це особлива їжа, яку прямо заборонено вживати. Часто ми читаємо у газетах чи чуємо по телебаченню попередження лікарів щодо отруйних грибів, які можуть потрапити на наш стіл. Людей вчать розрізняти їх їстивні та отруйні види. Але все одно постійно чуємо новини про важкі, навіть трагічні наслідки нехтування цими правилами. Отруйну їжу потрібно обходити здалека, інакше людину чекає важка хвороба і часто смерть. В духовному сенсі до такої їжі потрібно перш за все віднести інформацію окультного характеру, яка, як правило, призводить до важких наслідків, і нерідко людині вже нічим не можна допомогти. Тому християнин повинен уникати всього, що пов’язано з ворожбитством, викликанням духів та мертвих, екстрасенсорикою.
6. Їжа з нітратами. Проблемою останнього часу є їжа, у якій є різні шкідливі домішки. Здебільшого ми узагальнюємо їх одним поняттям «нітрати». Це домішки, які у невеликій кількості вводяться у продукти для різних цілей: надання гарного кольору, довшого зберігання, покращення смакових якостей, тощо. Багато медиків вважають їх шкідливими, відповідні служби перевіряють їхній вміст у продуктах, борються з ними, але користі, як ми знаємо, мало.
У духовних продуктах останнім часом також є багато «нітратів». У багатьох християнських книгах, фільмах, телепередачах, журналах, музиці у «здорових», біблійних, корисних «продуктах» є шкідливі вкраплення, шкідливі думки, іноді непримітні фрази чи інтонація, які несуть загрозу душі християнина. Найбільша небезпека таких продуктів у тому, що дуже важко оці нітрати виявити. Наявність шкідливих домішок у звичайних продуктах можна визначити лише за допомогою спеціальних приладів у спеціальних лабораторіях. Так само і з духовними «нітратами». Простій людині важко розібратися, чи несе яку небезпеку той чи інших «християнський продукт». Тому важливо прислухатися до думки більш досвідчених віруючих, до служителів, в обв’язки яких входить перевіряти оті «духовні продукти». Скільки сьогодні є хворих, немічних християн тільки через те, що харчуються привабливою, смачною, але «нітратною» їжею. Це особливо стосується молодого покоління, яке захопилося осучасненою музикою, християнськими форумами в інтернеті, так званими християнськими фільмами, у яких від християнства є лише те, що в основу покладена якась біблійна історія, але дух фільму не біблійний. Ярлик «християнський» ще не означає корисний духовно.
Їжа, вік і фізичний стан людини
У харчуванні потрібно враховувати також і інші чинники. Скажімо, ковбаса для дорослої людини є звичною їжею, але коли нагодувати нею двомісячне дитя, наслідки можуть бути плачевними. Тому є їжа для дорослих і дітей. Скільки християн хворіють лише тому, що їх у духовному дитинстві «нагодували ковбасою», навчаючи надто високих та духовних речей, які вони були не в силі «переварити». І часто винні в цьому зрілі віруючі, які, не враховуючи природного росту, намагаються чимскоріше нагодувати новонавернених дорослою їжею. Про це навіть згадує апостол Павло, звертаючись до коринтян: «Я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі. Я вас годував молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете, бо ви ще тілесні» (1 Кор. 3:1-3). У звичайній школі дітей починають вчити з найпростішого, так і в духовній школі християнин повинен починати з простого, з «початків науки Христа» (Євр. 6:1). І, виростаючи, змінювати, удосконалювати свою їжу.
Велике значення у харчуванні має особистий фізичний стан людини. Не всім корисна одна і та ж їжа. Здорова фізично людина може їсти різноманітну їжу, і вона їй не зашкодить, а в кого є та чи інша хвороба, змушений «сідати на дієту», тобто обмежувати свій раціон, викинувши з нього те, що ускладнює хворобу. В духовному відношенні також є більш здорові і менш здорові християни. Останніх апостол Павло називає «слабими у вірі», які обмежують себе тією чи іншою їжею, бо вона шкодить їхньому немічному сумлінню. Але в цій думці апостола є один суттєвий момент: більш міцні християни, для яких «все можна», повинні враховувати немічність брата чи сестри і певною мірою обмежувати і себе, утримуючись від їжі, яка може спокусити маловірного.
Як вберегти себе від поганої їжі
1. Зовнішній вигляд. У більшості випадків ми визначаємо придатність, корисність їжі за зовнішнім виглядом та запахом. Це найперше, на що ми звертаємо увагу. Ніхто не буде їсти продукти, які смердять. В духовному сенсі цей принцип також є важливим. Ми можемо за назвою, коротким описом, автором, виконавцем визначити придатність духовної їжі.
2. Метод проби. Нерідко, щоб визначити, чи є їжа доброю чи ні, ми її куштуємо. Хоча цей метод придатний не завжди, він все-таки часто використовується. Тут потрібна обережність, бо можна так «накуштуватися», що й «швидку» доведеться викликати.
3. Досвід інших. Перш ніж їсти якусь незнайому їжу, ми розпитуємо про неї в тих, хто її вже їв. Досвід інших може вберегти нас від поганих наслідків. Тому прислухаймося до порад старших, більш досвідчених християн — і це збереже наше духовне здоров’я.
4. Не їж того, чого не знаєш. Цікавість не завжди корисна. Мудра людина ніколи не буде пхати до рота все підряд, це роблять тільки маленькі діти. Обережність допоможе вам уникнути різного роду харчових отруєнь.
І хоча «Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім» (Рим. 14:17), думаю, ми не помилимося, якщо будемо дотримуватися правих харчування і так складати своє духовне «меню», щоб від цього не постраждало духовне здоров’я ні наше, ні інших, хто спостерігає за нами. Щоб ніщо «нечисте», чим заповнений сьогодні духовний світ навколо нас, не увійшло в наше серце, душу, думки і почуття. «Бо написано: «Будьте святі, Я бо святий» (1 Петр. 1:16).
Вавринюк Юрий,
Луцк
Работаю главным редактором христианского журнала "Благовісник", автор двух поэтических сборников "Чекання", "Дзвони вічності", публицист. e-mail автора:poet@online.ua сайт автора:личная страница
Прочитано 15175 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Шановний публіцисте! Чому Ви все у загальному?
Скажіть, без викрутасів, прямо і просто: те, чим кормить Паночко, їсти чи не їсти?
Дякую за пряму відповідь!
Иван
2013-03-25 20:58:37
не їсти хто би то не був. бо Так каже Господь: «Проклятий чоловік, який надіється на чоловіка,,, а від Господа відступить серце його. Тільки Христос є дорога і правда і життя, а не Паночко або Білас... ітп.
Проза : Забытые Двери - Fylhbfyjd Gfdtk Не совсем в формат сайта.История создания такова 6долго и упорно пытался пробить рубрику "Мегаполис в печатном издании,на Родине не приняли,просил случайных знакомых передать в издания их города,но ответа не поступало,пробивался через коммерческие издания ,отчего приходилось работать сутки через день,недавно послал в листудию "Белкин " с нижеследующей исповедью:
Исповедь Фореста Гампа
Повторю телефон Димы. Не знаю настолько уж он знаменит вм вашем
> ВУЗе ,сколь себя обрисовывает...89272864201.Познакомились мы так:
> работал на заводе ,сходил с ума от первой поздней любви (в
> 22!!!года),писал на станке безграмотные стихи и брал дни в счёт отпуска для поездок на историческую Родину. Услышал ,что некто Дима Першин устраивает вечер памяти
> поэта-земляка Седова. У Александра Палыча Седова трагическая
> судьба-выкормыш А Н Калашникова ,будучи актёром ,он много колесил по
> стране ,потом оказался на Родине ,спился ,опустился до ДД на базарном
> радио ,к 40 ни семьи ,ни кола ,ни двора ,накушался таблеток ,опочил ,
> горя не выдержала старуха -мать ,выносили 2 гроба .Известности поэта
> он не сыскал и после смерти ,вспоминают лишь кучка людей. Я долго
> искал сборник этого автора ,удалось купить брачок в
> типографии. Читая ,плакал :я нал уже какие эмоции порождают подобные
> строки. Потом узнаю ,Дима устраивает литобъеденение . Сходил, не
> привычный к подобному ,чувствовал себя не в своей тарелке: какие -то
> старики обсуждают стихи о УХЕ ИЗ КОТА .Дима предложил поступать в
> Литературный ,разбередив старые раны – ведь мечтал об этом с д\с . А тут у меня начались домашние
> проблемы ,больницы. За это время сей литсоюз распался. Одного старика
> муж сей пихал в местный журнал ,со мной занимался по субботам ,пихая в
> Литературный. Группу инв-ти я не получил -не было взяток ,устроиться
> со справкой на лёгкий труд -нереально ,первая любовь не и без моей помощи поступила в медучилище и вышла замуж ,а я оказался в Церкви, где один священник посулил помощь в получении образования. В это время
> он поминал Бикмуллина (мужик пахал на мебельном комбинате ,после
> смерти выяснилось, что -академик. Вроде ,его труд защитили как
> диссертацию ,а потом издали книгой под чужим именем, вроде выпивал от
> этого, а потом сердце не выдержало.)На этом вечере познакомился с
> Лёшей Куприяновым -я давно предлагал Диме пообщаться с ним, но тот
> орал, что рабочие- быдло, мордовский эпос в зачаточном
> состоянии, православные –лукавые ,а в самиздате 90х все
> графоманы ,а я –эгоист ,фаталист и интроверт. Мнение ,что написание некрологов коммерчески выгодно меня
> коробило Раз так достал, что я читаю ненужную литературу, что я
> приволок ему кипу своих книг- Золю, Бальзака и Стельмаха "Думу о
> тебе",после чего он стал их читать. А меня познакомил С
> произведениями Саши Соколова И вот Дима, обозначающий меня
> эгоистом, интровертом ,шизофреником, достоевским и прочая заявляется ,в
> Храм, выдёргивает меня во время службы из Алтаря ,обозначает
> мракобесом, упрямым мордвином ,пугает депрессией, что Церковь меня испортит, там всех пугают адом придирается к
> обуви. потом заявляется через 3дня с думой, что мне надо в
> семинарию. Потом в день когда мне надо было уже быть в Литературном
> через общую знакомую интересовался моей судьбой .НО то что он
> отправил оказалось не добирающем положенного объёма, а он любил в моих
> строках выдёргивать любые зачатки духовного. Я заработал, послал то что сам
> хочу и как хочу -и прошёл...Тут умер священник ,отчего я не поехал в Москву после вызова из Литературного. У гроба его мы встретились с Димой , тогда ещё с косичкой. Я не поехал и после второго вызова –всё надеялся, не смотря на отсутствие возможностей ,сперва чего –то достичь. Потом мы не виделись. я полностью был в
> ауре православия -и то было самым лучшим временем моей жизни. Видел
> его редко и случайно, знал что в музыкалке ставит голос, раскручивает
> свою группу .У мызшколы советовал о снятии полдома у старухе в Пензе и устроиться педагогом ,а ещё искренне радовался,что я не испорчен Церковью .А я уже побывал в Монастыре,где не получил благословения на творчество,пытался уйти из Церкви и написал психологическую работу (www.serbin1.narod.ru ),кою, не смотря на заверения препода никуда до сих пор не пристроил, ибо это считается неугодным Богу. Раз пересёкся с ним на квартире его мамы, где он жил
> после нового развода ,он вспоминал мою обувь, из-за которой на меня не
> посмотрят девушки. Знал бы как смотрели когда в дедовых обносках
> ходил до 20 лет...Дима продолжал ставить театральные зрелища ,на которые я не ходил, т. к. чувствую себя в подобной атмосфере не в своей тарелке. А потом окончательно ушёл из Церкви ,т .к. там пытались склонить на свою сторону ,а я не хотел отрекаться от творчества. Дальше я болтался по городу. Тут предложили это место
> корреспондента , хотелось заявит о нём ,встретились Он позвонил в
> редакцию и наорал в трубку .Рассказывал о первых шагах в инете, звал
> с собой. Написанную статью он привычно потерял, написал новую .Многим
> людям рекомендовал его, да весь литгород тащил за свой счёт в сеть .Но
> у Димы ежедневно меняется мнение .Он ничего не помнит -2жена как -то
> его стабилизировала ,а сейчас некому. Ходил я каждый день в этот
> салон и рассказывал адресатам, какие проблемы не позволяют переслать
> Диме свои вирши .А б\п он и не будет. Он восстанавливал литклуб
> ,скачивал материалы ,находил идеи -он терял и забывал Пошёл потом на
> мойку .Надеясь, что пробью рубрики о таких Димах в молодёжках и буду получать гонорары
,да их порадую ,Дим этих.. После Церкви я ,вообще, долго болтался по низко оплачиваемым работёнкам ,на которые не каждый и пойдёт. Иногда я не мог даже содержать майл , не раз закрывал ящик и пользовался обычной почтой. Зряплата когда не дотягивала и до 1- 2 тысяч рублей, сшибал в Церкви, но тупо тратился на сеть ,пытаясь выйти на диаспору афророссиян и самиздатчиков 90х,что разбегались от меня как от бабайки дети. Нередко меня убеждали, что мои попытки чего –то достичь нереальны ,а я продолжал идти вперёд. Так однажды я узнал о Иноке Всеволоде и долго надеялся, что он поможет пробиться в творчестве ,что ,конечно же ,не кормит ,а разоряет, особенно когда комп недоступнее летающей тарелки. Зашивался ,звонил ему чуть не каждый день, просил передать фото
> для оформления наборщикам, не пришёл ,в салоне подготовил папку, где
> разжевал куда и что ,не пришёл .»З.Двери» вышли на Кружевах
> -предъявил ,что ничего не показывал Потом издал уже без оформления в
> Крае Городов, отнёс его маме экз ,он его потерял. После мойки оказался в Пту,выходило меньше поди даже500 в месяц .В это время переписывался с одной девчонкой ,долго и подробно. И даже пригласил в Дивеево. Но она видела это смешным и глупым, обозначала меня наивным, эгоистом, говорила ,что использую людей и что она – не цветочек аленький и согласна пойти официанткой в ночной клуб, чтоб быть честнее. Но она ,не подозревая, вернула меня в Храм, откуда я ушёл и как прихожанин. Потом, ковыряясь в церковной грядке ,я встречу девушку, что из- за проблем с трудоустройством долго отирается при Храме за паёк. Мне она западёт душевными качествами .Однажды мы долго будем стоять в подъезде, она будет рассказывать скольких ухожёров отшила ,т. к. мечтает стать монахиней, и лишь тогда я пойму насколько смешно и глупо выглядел в переписке ,которую прекратил, кстати, пытаясь в очередной раз вернуться в духовное русло. Потом стал видеть его, Диму,
> в Храме ,где он говорил ,что...в следующей жизни будет монахом. Появление его, почти лысого, спустя года три, для меня было неожиданностью. Я попросил его сканировать фото свои для Белкина, он как всегда пообещал ,потом забыл и не захотел оформлять мой текст. Так что – на прямую к нему .Просил
> оформление послать Вам, проигнорировал ,в воскресение поцапались ,а в
> понедельник подобрал меня к себе поговорить. Учил жизни ,не давал договорить ,привычно не мог выслушать ,а я был, не смотря на хроническую трезвенность ,впервые и, надеюсь , в последний раз выпимши и мне было херово –одна девчонка брала для своего сайта мои рукописи ,а теперь из не найду
> и сватал какую-то пухленькую массажистку, а у меня ,стоит увидеть на ульце ту первую любовь по –прежнему предательски ёкает сердечко ,да и согласен остаться один или привезти с отцовой деревни девчонку из неблагополучной семьи, лишь бы за писанину не стучала сковородкой по башке. Журил что я никогда не буду классиком и сам не знаю чего хочу ,что не пишу в местную
> прессу ,где за месяц дают 700 рублей. Но это не мой уровень ,и я вырос из этих штанов